Глава 17. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення

Стаття 218. Адміністративні комісії

Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою – четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.

Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 92, статтею 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 141, 142, 150-152, статтями, 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою – четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186, 212-1 цього Кодексу.

{Частину третю статті 218 виключено на підставі Закону № 2342-III від 05.04.2001}

{Стаття 218 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 1117-11 від 16.10.85, № 2010-11 від 03.04.86, № 2444-11 від 27.06.86, № 3282-11 від 19.12.86, № 3690-11 від 12.03.87, № 4134-11 від 12.06.87, № 4135-11 від 12.06.87, № 4452-11 від 21.08.87, № 6976-11 від 14.12.88, № 7542-11 від 19.05.89, № 8711-11 від 19.01.90, № 8918-11 від 07.07.92, № 1369-12 від 29.07.91; Законами № 2354-12 від 15.05.92, № 2547-12 від 07.07.92, № 2977-12 від 03.02.93, № 3785-12 від 23.12.93, № 3888-12 від 23.12.94, № 3890-12 від 28.01.94, № 4044-12 від 25.02.94, № 84/94-ВР від 05.07.94, № 209/94-ВР від 14.10.94, № 64/95-ВР від 15.02.95, № 79/95-ВР від 01.03.95, № 296/95-ВР від 11.07.95, № 81/96-ВР від 06.03.96, № 148/96-ВР від 25.04.96, № 386/96-ВР від 01.10.96, № 497/96-ВР від 14.11.96, № 308/97-ВР від 04.06.97; № 352-XIV від 23.12.98, № 998-XIV від 16.07.99, № 1969-III від 21.09.2000, № 2342-III від 05.04.2001, № 2360-III від 05.04.2001, № 2550-III від 21.06.2001, № 2888-III від 13.12.2001, № 548-IV від 20.02.2003, № 1745-IV від 03.06.2004, № 2598-IV від 31.05.2005, № 2899-IV від 22.09.2005, № 534-V від 22.12.2006, № 956-V від 19.04.2007, № 2430-VI від 06.07.2010, Кодексом № 3393-VI від 19.05.2011, Законами № 1283-VII від 29.05.2014, № 1742-VIII від 15.11.2016, № 2109-VIII від 22.06.2017, № 2119-VIII від 22.06.2017, № 2262-VIII від 21.12.2017, № 2628-VIII від 23.11.2018, № 2747-VIII від 06.06.2019, № 122-IX від 20.09.2019}

Стаття 219. Виконавчі комітети (виконавчі органи) сільських, селищних, міських рад

Виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, – виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 44-3, статтями 92, 99 (якщо правопорушення вчинено громадянином), статтею 104, частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), статтями 127-2, 141, 142, 152, частинами першою – п’ятою та восьмою статті 152-1, статтею 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 197, 198 цього Кодексу.

Від імені виконавчих комітетів (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, – виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 197, 198 цього Кодексу (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження в центрі надання адміністративних послуг), мають право адміністратори центрів надання адміністративних послуг.

Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, – виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради – інспектори з паркування.

{Стаття 219 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 1117-11 від 16.10.85, № 2010-11 від 03.04.86, № 2444-11 від 27.06.86, № 3282-11 від 19.12.86, № 4135-11 від 12.06.87, № 6976-11 від 14.12.88; Законами № 2547-12 від 07.07.92, № 3785-12 від 23.12.93, № 209/94-ВР від 14.10.94, № 81/96-ВР від 06.03.96, № 148/96-ВР від 25.04.96; в редакції Закону № 2342-III від 05.04.2001; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1745-IV від 03.06.2004, № 2899-IV від 22.09.2005, № 888-VIII від 10.12.2015; в редакції Закону № 2262-VIII від 21.12.2017; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2747-VIII від 06.06.2019, № 2754-VIII від 11.07.2019, № 1000-IX від 06.11.2020, № 1231-IX від 16.02.2021}

Стаття 220. {Статтю 220 виключено на підставі Закону № 244/94-ВР від 15.11.94}

Стаття 220-1. {Статтю 220-1 виключено на підставі Закону № 2342-III від 05.04.2001}

Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою – четвертою та сьомою статті 41, статтями 41-1 – 41-3, 42-1, 42-2, частинами третьою та четвертою статті 42-4, частиною першою статті 44, статтею 44-1, частиною першою статті 44-3, статтями 46-1, 46-2, 51, 51-2, 51-4, частинами другою, четвертою та п’ятою статті 85, статтями 85-1, 88 – 88-2, 89, 90, 91, 91-5, 91-6, 92-1, 96-2, 98, 101-103, 103-3, частиною першою статті 106-1, статтями 106-2, 107-1, частиною другою статті 112, частинами четвертою, сьомою і дев’ятою статті 121, частиною п’ятою статті 122, частиною першою статті 122-2, статтями 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною третьою статті 126, частиною четвертою статті 127, статтею 127-1, статтею 130, частинами другою і третьою статті 133, статтями 135-1, 139, частиною четвертою статті 140, статтями 146, 149-1, частиною другою статті 154, статтею 155-1, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 156-4, 160, 162, 162-1, 162-3, 163-1 – 163-4, частиною другою статті 163-7, статтями 163-12, частинами другою і третьою статті 163-17, статтями 164, 164-3, 164-5-164-8, 164-10, 164-12, 164-13, частини третя – шоста статті 164-14, статті 164-15-164-19, 166-1 – 166-4, частинами першою, другою, дев’ятою та десятою статті 166-6, 166-8 – 166-12, 166-14 – 166-18, 166-21, 166-22, 166-23, 166-24, 166-25, 166-27, 171-2, 172-4 – 172-20, 173 – 173-2, 173-4, 174, 177-2, частиною третьою статті 178, статтею 180-1, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 183-1 – 185-11, 185-13, 185-14, 186-1, 186-5 – 186-8, 187, 188, 188-1, 188-13 (крім справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог державного виконавця), 188-14, 188-16, 188-17, 188-19, 188-22, 188-25, 188-27, 188-28, 188-31, 188-32, 188-33, 188-34, 188-35, 188-38, 188-39, 188-40, 188-41, 188-45, 188-46, 188-47, 188-48, 188-49, 188-50, 188-54, 188-55, 188-57, частиною першою статті 189-1, статтями 189-3, 190, 191, 193, 195-1 – 195-6, статтями 204-1, 204-3, 206-1, 212-2 – 212-24 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

{Стаття 221 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 2444-11 від 27.06.86, № 4452-11 від 21.08.87, № 6347-11 від 03.08.88, № 6976-11 від 14.12.88, № 7445-11 від 27.04.89, № 8710-11 від 19.01.90, № 8711-11 від 19.01.90, № 8918-11 від 07.03.90, № 9082-11 від 20.04.90, № 9166-11 від 04.05.90, № 647-12 від 18.01.91, № 661-12 від 28.01.91, № 1369-12 від 29.07.91, № 1413-12 від 09.08.91; Законами № 1255-12 від 25.06.91, № 2857-12 від 15.12.92, № 2992-12 від 04.02.93, № 3039-12 від 03.03.93, № 3350-12 від 30.06.93, № 3582-12 від 11.11.93, № 3785-12 від 23.12.93, № 3888-12 від 28.01.94, № 179/94-ВР від 22.09.94, № 244/94-ВР від 15.11.94, № 8/95-ВР від 19.01.95, № 64/95-ВР від 15.02.95, № 123/95-ВР від 05.04.95, № 210/95-ВР від 02.06.95, № 358/95-ВР від 05.10.95, № 386/96-ВР від 01.10.96, № 666/97-ВР від 21.11.97, № 210/98-ВР від 24.03.98, № 352-XIV від 23.12.98, № 812-XIV від 02.07.99, № 998-XIV від 16.07.99, № 1080-XIV від 21.09.99, № 1381-XIV від 13.01.2000, № 1587-III від 23.03.2000, № 1685-III від 20.04.2000, № 1744-III від 18.05.2000, № 1969-III від 21.09.2000, № 1986-III від 21.09.2000, № 2056-III від 19.10.2000, № 2114-III від 16.11.2000, № 2247-III від 18.01.2001, в редакції Закону № 2342-III від 05.04.2001, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2350-III від 05.04.2001, № 2359-III від 05.04.2001, № 2550-III від 21.06.2001, № 2703-III від 20.09.2001, № 2747-III від 04.10.2001, № 2787-III від 15.11.2001, № 2953-III від 17.01.2002, № 249-IV від 28.11.2002 – набирає чинності 11.06.2003 року, № 548-IV від 20.02.2003, № 666-IV від 03.04.2003, № 676-IV від 03.04.2003, № 749-IV від 15.05.2003, № 759-IV від 15.05.2003, № 1122-IV від 11.07.2003, № 1128-IV від 11.07.2003, № 1299-IV від 20.11.2003, № 1703-IV від 11.05.2004, № 1745-IV від 03.06.2004, № 2188-IV від 18.11.2004, № 2247-IV від 16.12.2004, № 2322-IV від 12.01.2005, № 2635-IV від 02.06.2005, № 2806-IV від 06.09.2005, № 2899-IV від 22.09.2005, № 3078-IV від 15.11.2005, № 3201-IV від 15.12.2005, № 3504-IV від 23.02.2006, № 534-V від 22.12.2006, № 577-V від 11.01.2007, № 695-V від 22.02.2007, № 1033-V від 17.05.2007, № 586-VI від 24.09.2008, № 801-VI від 25.12.2008, № 1180-VI від 19.03.2009, № 1508-VI від 11.06.2009, № 2181-VI від 13.05.2010, № 2258-VI від 18.05.2010, № 2453-VI від 07.07.2010, № 2511-VI від 09.09.2010, № 2518-VI від 09.09.2010, № 2677-VI від 04.11.2010, № 2808-VI від 21.12.2010, № 3163-VI від 17.03.2011; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3261-VI від 21.04.2011, № 3384-VI від 19.05.2011, № 3454-VI від 02.06.2011, № 3521-VI від 16.06.2011, № 3565-VI від 05.07.2011, № 3720-VI від 08.09.2011, № 4025-VI від 15.11.2011, № 4220-VI від 22.12.2011, № 4319-VI від 12.01.2012, № 4444-VI від 23.02.2012, № 4950-VI від 07.06.2012, № 5411-VI від 02.10.2012, № 5459-VI від 16.10.2012, № 5496-VI від 20.11.2012, № 221-VII від 18.04.2013, № 243-VII від 16.05.2013, № 721-VII від 16.01.2014 – втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014, № 1207-VII від 15.04.2014, № 1600-VII від 22.07.2014, № 1602-VII від 22.07.2014, № 1700-VII від 14.10.2014, № 77-VIII від 28.12.2014, № 158-VIII від 05.02.2015, № 198-VIII від 12.02.2015, № 320-VIII від 09.04.2015, № 597-VIII від 14.07.2015, № 649-VIII від 17.07.2015, № 731-VIII від 08.10.2015, № 734-VIII від 03.11.2015, № 772-VIII від 10.11.2015, № 834-VIII від 26.11.2015, № 1404-VIII від 02.06.2016, № 1977-VIII від 23.03.2017, № 1982-VIII від 23.03.2017, № 2059-VIII від 23.05.2017, № 2081-VIII від 06.06.2017, № 2118-VIII від 22.06.2017, № 2119-VIII від 22.06.2017, № 2120-VIII від 22.06.2017, № 2136-VIII від 13.07.2017, № 2234-VIII від 07.12.2017, № 2293-VIII від 27.02.2018, № 2444-VIII від 22.05.2018, № 2473-VIII від 21.06.2018, № 2475-VIII від 03.07.2018, № 2612-VIII від 08.11.2018, № 2628-VIII від 23.11.2018, № 2646-VIII від 06.12.2018, № 2657-VIII від 18.12.2018, № 2747-VIII від 06.06.2019, № 114-IX від 19.09.2019, № 199-IX від 17.10.2019, № 377-IX від 12.12.2019, № 463-IX від 16.01.2020, № 530-IX від 17.03.2020, № 554-IX від 13.04.2020 – вводиться в дію з 1 січня 2021 року, № 768-IX від 14.07.2020, № 805-IX від 16.07.2020, № 1000-IX від 06.11.2020, № 1054-IX від 03.12.2020, № 1231-IX від 16.02.2021, № 1367-IX від 30.03.2021, № 1582-IX від 29.06.2021, № 1886-IX від 17.11.2021, № 1965-IX від 15.12.2021}

Стаття 221-1. Місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд

Місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Справа розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду вищої інстанції, а постанова вищого спеціалізованого суду – до апеляційної палати вищого спеціалізованого суду.

Постанова судді Верховного Суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Касаційного кримінального суду і переглядається у складі колегії з трьох суддів.

{Кодекс доповнено статтею 221-1 згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010; в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1995-IX від 25.01.2022}

Стаття 222. Органи Національної поліції

Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п’ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п’ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п’ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев’ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

{Стаття 222 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 1117-11 від 16.10.85, № 2444-11 від 27.06.86, № 3282-11 від 19.12.86, № 4134-11 від 12.06.87, № 4135-11 від 12.06.87, № 4452-11 від 21.08.87, № 7542-11 від 19.05.89, № 1369-12 від 29.07.91, № 1818-12 від 15.11.91; Законами № 3785-12 від 23.12.93, № 3890-12 від 28.01.94, № 155/94-ВР від 29.07.94, № 244/94-ВР від 15.11.94, № 64/95-ВР від 15.02.95, № 296/95-ВР від 11.07.95, № 148/96-ВР від 25.04.96, № 398/96-ВР від 02.10.96, № 55/97-ВР від 07.02.97, № 812-XIV від 02.07.99, № 1744-III від 18.05.2000, № 2247-III від 18.01.2001, № 2342-III від 05.04.2001, № 2350-III від 05.04.2001, № 1299-IV від 20.11.2003, № 2247-IV від 16.12.2004, № 2899-IV від 22.09.2005, № 586-VI від 24.09.2008, № 2742-VI від 02.12.2010, № 3163-VI від 17.03.2011, Кодексом № 3393-VI від 19.05.2011, Законом № 3565-VI від 05.07.2011, № 4950-VI від 07.06.2012, № 5459-VI від 16.10.2012, № 721-VII від 16.01.2014 – втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014, № 596-VIII від 14.07.2015, № 901-VIII від 23.12.2015, № 1982-VIII від 23.03.2017, № 2109-VIII від 22.06.2017, № 2120-VIII від 22.06.2017, № 2475-VIII від 03.07.2018, № 2612-VIII від 08.11.2018, № 2754-VIII від 11.07.2019, № 54-IX від 11.09.2019, № 224-IX від 29.10.2019, № 1000-IX від 06.11.2020, № 1054-IX від 03.12.2020, № 1231-IX від 16.02.2021}

Стаття 222-1. Органи Державної прикордонної служби України

Органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду – виїзду, порушенням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, невиконанням рішення про заборону в’їзду в Україну, порушенням порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї, а також з порушенням порядку в’їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього (стаття 202, частина друга статті 203, стаття 203-1 (щодо порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в’їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), статті 204-2, 204-4).

Від імені органів Державної прикордонної служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

начальники органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України та їх заступники;

інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону України.

Уповноважені посадові особи органів Державної прикордонної служби України можуть стягувати накладені ними штрафи незалежно від їх розміру в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон, контрольних пунктах в’їзду-виїзду та місцях їх дислокації виключно за допомогою безготівкових платіжних терміналів.

{Кодекс доповнено статтею 222-1 згідно із Законом № 812-XIV від 02.07.99; в редакції Закону № 662-IV від 03.04.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1299-IV від 20.11.2003, № 1207-VII від 15.04.2014, № 2293-VIII від 27.02.2018}

Стаття 222-2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, законодавства про перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, про транзитний проїзд через територію України, невиконанням рішення про заборону в’їзду в Україну, а також питання щодо реєстрації місця проживання (статті 200, 201, частина перша статті 203, стаття 203-1 (крім порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в’їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), статті 204, 205, 206).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

{Кодекс доповнено статтею 222-2 згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 888-VIII від 10.12.2015, № 2293-VIII від 27.02.2018}

Стаття 223. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані із самовільним випалюванням рослинності або її залишків, порушенням встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, здійсненням суб’єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, невиконанням приписів, розпоряджень та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки (статті 77, 77-1, 120, 175, 175-2, 188-8).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки і його заступники, головні державні інспектори з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та їх заступники, старші державні інспектори України з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, державні інспектори з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

{Стаття 223 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3282-11 від 19.12.86, Законом № 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону № 651/97-ВР від 19.11.97; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1155-IV від 11.09.2003, № 5404-VI від 02.10.2012, № 5459-VI від 16.10.2012, № 1187-IX від 03.02.2021; в редакції Закону № 1366-IX від 30.03.2021}

Стаття 224. Органи залізничного транспорту

Органи залізничного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на залізничному транспорті, правил пожежної безпеки на залізничному транспорті (статті 109, 110, частина перша статті 120, частина перша статті 133, частина перша статті 134, абзац другий статті 135, стаття 136).

Від імені органів залізничного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

начальники станцій та їх заступники, начальники локомотивних (вагонних) депо, начальники пасажирських поїздів (механіки-бригадири пасажирських поїздів);

контролери-ревізори пасажирських поїздів, ревізори-інструктори пасажирських поїздів, ревізори по контролю доходів, дорожні майстри, начальники дистанцій колії, начальники дистанцій сигналізації та зв’язку;

начальник Управління відомчої воєнізованої охорони Укрзалізниці та його заступники, начальники служб (загонів) відомчої воєнізованої охорони залізниць та їх заступники, начальники відділів (секторів) Управління відомчої воєнізованої охорони Укрзалізниці, начальники відділів (секторів) служби (загону) відомчої воєнізованої охорони залізниць та їх заступники, начальники команд (пожежних поїздів) відомчої воєнізованої охорони залізниць та їх заступники, старші інструктори та інструктори служб (загонів) відомчої воєнізованої охорони залізниць, начальники відділень команд (пожежних поїздів) відомчої воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів, начальники груп воєнізованої охорони залізниць, старші в місці розташування станцій посадові особи відомчої воєнізованої охорони залізниць.

{Абзац п’ятий частини другої статті 224 виключено на підставі Закону № 352-XIV від 23.12.98}

Розмір штрафу, що накладається начальниками пасажирських поїздів (механіками-бригадирами пасажирських поїздів), дорожніми майстрами, начальниками відділень команд (пожежних поїздів) відомчої воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів, не може перевищувати сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Стаття 224 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3282-11 від 19.12.86, Законами № 55/97-ВР від 07.02.97, № 352-XIV від 23.12.98, № 2342-III від 05.04.2001, № 885-VI від 15.01.2009, № 2742-VI від 02.12.2010, № 5502-VI від 20.11.2012, № 1187-IX від 03.02.2021}

Стаття 225. Органи морського і внутрішнього водного транспорту

Органи морського і внутрішнього водного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил охорони порядку і безпеки плавання на морському і внутрішньому водному транспорті, правил користування морськими суднами та суднами внутрішнього плавання, правил охорони порядку і безпеки плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил випуску судна у плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, в акваторії морського порту, правил реєстрації суден, правил користування малими, спортивними суднами та водними мотоциклами, правил безпечної експлуатації баз для стоянки малих суден, правил пожежної безпеки на морському і внутрішньому водному транспорті, допуск до керування морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом осіб, які перебувають у стані сп’яніння, передачу керування судном особі, яка перебуває у стані сп’яніння, керування річковими, малим, спортивним судном або водним мотоциклом судноводіями у стані сп’яніння, у тому числі вчинене особами, які не мають права керування плавучими засобами, ухилення від проходження огляду на стан сп’яніння, недопуск на судна внутрішнього водного плавання посадових осіб, уповноважених на проведення перевірок суден, перевезення ручної поклажі понад установлені норми морським і внутрішнім водним транспортом, безквитковий проїзд на суднах морського і внутрішнього водного транспорту, порушення порядку провадження господарської діяльності (у частині порушення порядку провадження господарської діяльності у сферах морського і внутрішнього водного транспорту), невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і внутрішнього водного транспорту (статті 114, 115, 116, 116-1, 116-2, 116-3, 118, 118-1, частина перша статті 120, частина третя статті 129, частина перша статті 134, абзац десятий статті 135, стаття 164 (у частині порушення порядку провадження господарської діяльності у сферах морського і внутрішнього водного транспорту), стаття 188-15 цього Кодексу).

Від імені органів морського і внутрішнього водного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 114, статтею 118-1 цього Кодексу, – капітан судна, судноводій;

2) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами четвертою, п’ятою, шостою, сьомою, восьмою, дев’ятою, десятою і одинадцятою статті 114 цього Кодексу, – керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, капітан морського порту, його заступники;

3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 115 цього Кодексу, – керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, державний інспектор центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, капітан морського порту, його заступники, капітан судна та судноводій;

4) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 116 і 118 цього Кодексу, – державний інспектор центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, інспектор служби капітана морського порту;

5) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 116-1, частинами першою, другою, третьою, п’ятою і шостою статті 116-2, частинами четвертою, п’ятою і шостою статті 116-3, частиною третьою статті 129 цього Кодексу, – керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, капітан морського порту, його заступники;

6) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 116-3 цього Кодексу, – керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, державний інспектор центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту;

7) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 120 цього Кодексу, – керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, капітан морського порту, його заступники, капітан судна;

8) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 134 та абзацом десятим статті 135 цього Кодексу, – капітан морського порту, капітан судна та судноводій;

9) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 164 (у частині порушення порядку провадження господарської діяльності у сферах морського і внутрішнього водного транспорту) цього Кодексу, – керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники;

10) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-15 цього Кодексу, – керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, капітан морського порту, його заступники.

{Стаття 225 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3282-11 від 19.12.86, Законами № 55/97-ВР від 07.02.97, № 352-XIV від 23.12.98, № 2342-III від 05.04.2001; в редакції Закону № 2686-III від 13.09.2001; із змінами, внесеними згідно із Законами № 586-VI від 24.09.2008, № 4709-VI від 17.05.2012, № 5502-VI від 20.11.2012, № 2617-VIII від 22.11.2018; в редакції Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

Стаття 226. {Статтю 226 виключено на підставі Закону № 2686-III від 13.09.2001}

Стаття 227. {Статтю 227 виключено на підставі Закону № 2686-III від 13.09.2001}

Стаття 228. Центральний орган виконавчої влади з питань цивільної авіації

Центральний орган виконавчої влади з питань цивільної авіації розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил безпеки польотів, правил поведінки на повітряному судні, правил міжнародних польотів, правил пожежної безпеки на повітряному транспорті (стаття 111, частина перша статті 112, стаття 113, частина друга статті 120).

Від імені центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори, уповноважені на проведення перевірок посадові особи центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів та їх заступники.

Розмір штрафу, що накладається державними інспекторами та уповноваженими на проведення перевірок посадовими особами центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації, керівниками аеропортів, начальниками служб авіаційної безпеки аеропортів та їх заступниками, не може перевищувати ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Стаття 228 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3282-11 від 19.12.86, Законами № 55/97-ВР від 07.02.97, № 352-XIV від 23.12.98, № 2342-III від 05.04.2001, № 2360-III від 05.04.2001; в редакції Кодексу № 3393-VI від 19.05.2011}

Стаття 229. Органи автомобільного транспорту та електротранспорту

Органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв’язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частина п’ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п’ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) на автомобільному транспорті – посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п’ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п’ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135);

2) на пасажирському електротранспорті (тролейбус, трамвай) – керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п’ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий та восьмий статті 135).

{Стаття 229 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 3282-11 від 19.12.86, № 7542-11 від 19.05.89; Законами № 3785-12 від 23.12.93, № 2029-III від 05.10.2000, № 586-VI від 24.09.2008, № 885-VI від 15.01.2009, № 1512-VI від 11.06.2009, № 5502-VI від 20.11.2012, № 1812-VIII від 17.01.2017, № 1582-IX від 29.06.2021}

Стаття 230. {Статтю 230 виключено на підставі Закону № 8/95-ВР від 19.01.95}

Стаття 230-1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальних органів або недопущенням посадових осіб цих органів до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом (стаття 188-6).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, – штраф до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його заступники та уповноважені ним посадові особи – штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Кодекс доповнено статтею 230-1 згідно із Законом № 666/97-ВР від 21.11.97; в редакції Закону № 1725-IV від 18.05.2004; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1027-VI від 19.02.2009, № 5462-VI від 16.10.2012, № 1320-IX від 04.03.2021}

Стаття 231. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, розглядає справи: про порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт, зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про порушення законодавства про надра, а також невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці (частини п’ята (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм) і шоста статті 41, статті 47, 57, 58, 93, 94, 188-4).

Від імені органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами п’ятою (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм) і шостою статті 41, статтею 93:

державні інспектори – штраф до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори, начальники інспекцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники – штраф до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

начальники управлінь і відділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники – штраф до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та його заступники – штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47, 58, 94 і 188-4:

державні інспектори – штраф до тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори, начальники інспекцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники – штраф до п’ятдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

начальники управлінь і відділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники – штраф до шістдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та його заступники – штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 57:

державні інспектори – штраф до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори, начальники інспекцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники – штраф до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

начальники управлінь і відділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники – штраф до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та його заступники – штраф до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Стаття 231 із змінами, внесеними згідно із Законами № 8/95-ВР від 19.01.95, № 55/97-ВР від 07.02.97, № 352-XIV від 23.12.98; в редакції Закону № 2342-III від 05.04.2001; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2197-IV від 18.11.2004, № 4837-VI від 24.05.2012, № 5459-VI від 16.10.2012, № 1602-VII від 22.07.2014, № 77-VIII від 28.12.2014}

Стаття 231-1. {Статтю 231-1 виключено на підставі Закону № 5456-VI від 16.10.2012}

Стаття 232. {Статтю 232 виключено на підставі Закону № 8/95-ВР від 19.01.95}

Стаття 233. {Статтю 233 виключено на підставі Закону № 2342-III від 05.04.2001}

Стаття 234. {Статтю 234 виключено на підставі Закону № 2415-III від 17.05.2001}

Стаття 234-1. Органи державного фінансового контролю

Органи державного фінансового контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164-2), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя – шоста статті 166-6), порушенням законодавства про закупівлі (частини перша і друга статті 164-14).

Від імені органів державного фінансового контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

{Кодекс доповнено статтею 234-1 згідно із Законом № 2941а-12 від 26.01.93; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2372-III від 05.04.2001, № 3384-VI від 19.05.2011, № 5463-VI від 16.10.2012, № 1258-VII від 13.05.2014, № 114-IX від 19.09.2019}

Стаття 234-2. Податкові органи

Податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163-13), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15), ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя – шоста статті 166-6), перешкоджанням уповноваженим особам податкових органів у проведенні перевірок (стаття 188-23).

Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

{Кодекс доповнено статтею 234-2 згідно із Законом № 323/96-ВР від 12.07.96; із змінами, внесеними згідно із Законами № 23/97-ВР від 23.01.97, № 1685-III від 20.04.2000, № 2342-III від 05.04.2001, № 2372-III від 05.04.2001, № 548-IV від 20.02.2003, № 3384-VI від 19.05.2011, № 5463-VI від 16.10.2012, № 5518-VI від 06.12.2012; в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1258-VII від 13.05.2014, № 2245-VIII від 07.12.2017, № 440-IX від 14.01.2020}

Стаття 234-3. Національний банк України

Національний банк України розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про захист прав споживачів (частини п’ята, шоста статті 156-1 – за порушення, вчинені учасниками ринків фінансових послуг, якщо державне регулювання ринку таких послуг здійснюється Національним банком України), порушенням порядку здійснення операцій з електронними грошима (стаття 163-14), порушенням банками, небанківськими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом (стаття 163-16), порушенням банківського законодавства, законодавства у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг, валютного законодавства, законодавства, яке регулює переказ коштів в Україні, нормативно-правових актів Національного банку України або здійсненням ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (стаття 166-5), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя, четверта статті 166-6), порушенням законів України та нормативно-правових актів Національного банку України щодо здійснення нагляду (оверсайту) платіжних систем (стаття 166-20), невиконанням законних вимог посадових осіб Національного банку України у сфері банківського законодавства, законодавства у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг, законодавства, яке регулює переказ коштів в Україні (стаття 188-29).

Від імені Національного банку України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Національного банку України та його заступники, керівники територіальних управлінь Національного банку України та їх заступники, уповноважені правлінням Національного банку України керівники структурних підрозділів Національного банку України та їх заступники, які забезпечують виконання функцій Національного банку України з нагляду (оверсайту), контролю.

{Кодекс доповнено статтею 234-3 згідно із Законом № 1342-XIV від 22.12.99; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2372-III від 05.04.2001, № 2747-III від 04.10.2001, № 3384-VI від 19.05.2011, № 5178-VI від 06.07.2012, № 5284-VI від 18.09.2012, № 5518-VI від 06.12.2012, № 1258-VII від 13.05.2014, № 629-VIII від 16.07.2015, № 2258-VIII від 21.12.2017, № 2473-VIII від 21.06.2018, № 79-IX від 12.09.2019, № 122-IX від 20.09.2019}

Стаття 234-4. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з протидією тимчасовій адміністрації та ліквідації банку та з порушенням законодавства у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (статті 166-7, 166-19).

Від імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його заступники.

{Кодекс доповнено статтею 234-4 згідно із Законом № 4452-VI від 23.02.2012; текст статті 234-4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5411-VI від 02.10.2012}

Стаття 235. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

{Стаття 235 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 2010-11 від 03.04.86, № 7542-11 від 19.05.89, № 1369-12 від 29.07.91, № 1818-12 від 15.11.91; в редакції Закону № 308/97-ВР від 04.06.97; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2197-IV від 18.11.2004, № 1014-V від 11.05.2007, № 1275-VII від 20.05.2014; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

Стаття 235-1. Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України

Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів – військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків правопорушення, передбачені частинами першою, четвертою і п’ятою статті 121, статтею 121-1, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1 – 126, статтею 132-1 цього Кодексу.

Від імені військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядати справи про адміністративні правопорушення мають право посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Посадова особа військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, розглянувши справу про зазначені у частині першій цієї статті правопорушення, може накласти на винних адміністративне стягнення у вигляді попередження або передати матеріали про ці правопорушення відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Протоколи про вчинені водіями військових транспортних засобів – військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків порушення правил дорожнього руху, за які може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, передаються військовим інспектором безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України до суду.

Матеріали про вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків правопорушення, передбачені статтями 80, 126, 128, 128-1, частинами першою і другою статті 129 і статтею 140 цього Кодексу, передаються військовою інспекцією безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

{Кодекс доповнено статтею 235-1 згідно із Законом № 557-XIV від 24.03.99; в редакції Закону № 743-IV від 15.05.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 586-VI від 24.09.2008, № 3161-VI від 17.03.2011, № 3163-VI від 17.03.2011, № 4950-VI від 07.06.2012, № 1231-IX від 16.02.2021}

Стаття 235-2. Центральне управління та регіональні органи Служби безпеки України

Центральне управління та регіональні органи Служби безпеки України розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (у частині правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України).

Від імені Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальники Служби мобілізації та територіальної оборони, регіональних органів Служби безпеки України.

{Кодекс доповнено статтею 235-2 згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

Стаття 236. Органи державної санітарно-епідеміологічної служби

Органи державної санітарно-епідеміологічної служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм (стаття 42), а також про адміністративні правопорушення, передбачені частиною п’ятою статті 41, частиною другою статті 44-3, статтями 78, 80 – 83, 90-1, 95, 167, 168-1, 170 (коли вони є порушеннями санітарних норм), та статтею 188-11 цього Кодексу.

Від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством, мають право:

1) головний державний санітарний лікар України та його заступники, головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць та їх заступники, головні державні санітарні лікарі районів, міст, районів у містах, лінійних підрозділів та об’єктів водного, залізничного, повітряного транспорту, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, Служби безпеки України, з’єднань, частин та підрозділів і їх заступники;

2) лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи органів державної санітарно-епідеміологічної служби – щодо адміністративних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 41, а також статтею 42, частиною другою статті 44-3, статтями 78, 80 – 83, 95, 167, 168-1, 170 (коли вони є порушеннями санітарних норм).

{Стаття 236 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3282-11 від 19.12.86, Законами № 81/96-ВР від 06.03.96, № 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону № 352-XIV від 23.12.98; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2171-III від 21.12.2000, № 662-IV від 03.04.2003, № 5460-VI від 16.10.2012, № 1602-VII від 22.07.2014, № 77-VIII від 28.12.2014, № 1000-IX від 06.11.2020}

Стаття 237. {Статтю 237 виключено на підставі Закону № 352-XIV від 23.12.98}

Стаття 238. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушеннями правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107), вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин (стаття 107-2).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення:

Головний державний інспектор ветеринарної медицини України та його заступники – штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, фізичних осіб – підприємців, уповноважених осіб, посадових осіб – до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на державному кордоні та транспорті та їх заступники, державні інспектори ветеринарної медицини центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини – штраф на громадян до дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, фізичних осіб – підприємців, уповноважених осіб, посадових осіб – до дев’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів та їх заступники, державні інспектори ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на державному кордоні та транспорті, державні інспектори ветеринарної медицини на державному кордоні та транспорті – штраф на громадян до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, фізичних осіб – підприємців, уповноважених осіб, посадових осіб – до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів, районів у містах, завідуючі лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках – штраф на громадян до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – до сімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Державними інспекторами ветеринарної медицини міст, районів, районів у містах, завідуючими лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках штраф може стягуватися на місці з громадян у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з фізичних осіб – підприємців, уповноважених осіб, посадових осіб – у розмірі дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Стаття 238 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2010-11 від 03.04.86; Законами № 4045-12 від 25.02.94, № 55/97-ВР від 07.02.97, № 2342-III від 05.04.2001; в редакції Законів № 1386-VI від 21.05.2009, № 5462-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1648-VII від 14.08.2014, № 193-VIII від 12.02.2015}

Стаття 238-1. {Статтю 238-1 виключено на підставі Закону № 5462-VI від 16.10.2012}

Стаття 238-2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог щодо виконання фітосанітарних заходів (стаття 105), ввезенням в Україну, вивезенням з України, транзитом через її територію, вивезенням із карантинних зон або ввезенням до них об’єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю (стаття 106), невиконанням законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин (стаття 188-26), порушенням посадовими особами фітосанітарної лабораторії законодавства про карантин рослин (стаття 172-1-1).

Від імені органу, зазначеного у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний фітосанітарний інспектор України – штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні фітосанітарні інспектори в Автономній Республіці Крим, місті Києві, областях, їх заступники – штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) державні фітосанітарні інспектори – штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Кодекс доповнено статтею 238-2 згідно із Законом № 4044-12 від 25.02.94; із змінами, внесеними згідно із Законами № 55/97-ВР від 07.02.97, № 956-V від 19.04.2007; в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2501-VIII від 10.07.2018 – зміна вводиться в дію з 02.02.2022 стосовно притягнення до відповідальності посадових осіб державних фітосанітарних лабораторій}

Стаття 238-3. {Статтю 238-3 виключено на підставі Закону № 5462-VI від 16.10.2012}

Стаття 238-4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про захист рослин (стаття 83-1), а також щодо невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин (стаття 188-12).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний фітосанітарний інспектор України – штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні фітосанітарні інспектори в Автономній Республіці Крим, областях, їх заступники – штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) державні фітосанітарні інспектори – штраф на громадян до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Кодекс доповнено статтею 238-4 згідно із Законом № 1368-XIV від 11.01.2000; із змінами, внесеними згідно із Законами № 736-V від 14.03.2007, № 5462-VI від 16.10.2012}

Стаття 239. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 57, 58, 58-1 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

{Стаття 239 із змінами, внесеними згідно із Законом № 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Законів № 1040-XIV від 14.09.99, № 2342-III від 05.04.2001, № 5456-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 402-IX від 19.12.2019}

Стаття 240. Органи рибоохорони

Органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 86-1, 91-2 і 188-5 цього Кодексу.

Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор рибоохорони України, головні державні інспектори рибоохорони в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, провідні державні інспектори рибоохорони, старші державні інспектори рибоохорони.

{Стаття 240 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2010-11 від 03.04.86, в редакції Закону № 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2342-III від 05.04.2001, № 1122-IV від 11.07.2003, № 5462-VI від 16.10.2012}

Стаття 241. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.

{Стаття 241 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2010-11 від 03.04.86; в редакції Закону № 81/96-ВР від 06.03.96; із змінами, внесеними згідно із Законами № 55/97-ВР від 07.02.97, № 2342-III від 05.04.2001, № 3532-VI від 16.06.2011; в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012}

Стаття 242. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил ведення мисливського господарства і полювання, передбачені статтею 50, частиною першою статті 85, статтями 91-2 і 188-5 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи, уповноважені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, керівники, заступник керівника з питань мисливського господарства, головні лісничі, головні мисливствознавці, державні районні мисливствознавці, керівники, головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці, мисливствознавці держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.

Керівниками, заступником керівника з питань мисливського господарства, головними лісничими, головними мисливствознавцями, державними районними мисливствознавцями, керівниками, головними лісничими, лісничими, головними мисливствознавцями, мисливствознавцями держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені частиною першою статті 85 цього Кодексу, може стягуватися на місці.

{Стаття 242 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2010-11 від 03.04.86, в редакції Закону № 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2342-III від 05.04.2001, № 1122-IV від 11.07.2003, № 1827-VI від 21.01.2010; в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012}

Стаття 242-1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 – 50, частиною першою статті 52 , статтями 53, 53-1, 54, 59 – 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарних норм), статтями 78-1, 79, 79-2, статтями 80-83 (крім порушень санітарних норм), частинами першою і третьою статті 85, статтями 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарних норм), статтями 91-1 – 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

{Кодекс доповнено статтею 242-1 згідно із Законом № 3176-12 від 04.05.93; із змінами, внесеними згідно із Законами № 8/95-ВР від 19.01.95, № 81/96-ВР від 06.03.96, № 55/97-ВР від 07.02.97, № 352-XIV від 23.12.98, № 1288-XIV від 14.12.99, № 2342-III від 05.04.2001, № 254-IV від 28.11.2002, № 1122-IV від 11.07.2003, № 1254-IV від 18.11.2003, № 1284-IV від 18.11.2003, № 586-VI від 24.09.2008, № 1827-VI від 21.01.2010, № 3521-VI від 16.06.2011, № 3532-VI від 16.06.2011, № 4220-VI від 22.12.2011; в редакції Закону № 5456-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1602-VII від 22.07.2014, № 376-IX від 12.12.2019, № 1423-IX від 28.04.2021}

Стаття 242-2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 52-56 та 188-56 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з контролю за використанням та охороною земель та його заступники, головні державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їхні заступники, старші державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель та державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель відповідних територій.

{Кодекс доповнено статтею 242-2 згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

Стаття 243. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушеннями законодавства про телекомунікації, поштовий зв’язок та радіочастотний ресурс (статті 144, 145, 147, 148-1 – 148-5 і 188-7).

Від імені національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право голова, члени комісії та уповноважені комісією посадові особи.

{Стаття 243 в редакції Законів № 386/96-ВР від 01.10.96, № 1280-IV від 18.11.2003, № 1876-IV від 24.06.2004, № 2299-VI від 01.06.2010, № 3610-VI від 07.07.2011}

Стаття 244. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 104-1, 108).

Від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний інспектор сільського господарства України – штраф на громадян до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні інспектори сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, їх заступники – штраф на громадян до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства – штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Стаття 244 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III від 05.04.2001; в редакції Законів № 586-VI від 24.09.2008, № 5462-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

Стаття 244-1. Органи, які здійснюють державний пробірний контроль

Органи, які здійснюють державний пробірний контроль, розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням встановленого порядку виробництва, використання та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (частина друга статті 189-1).

Від імені органів, які здійснюють державний пробірний контроль, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, та його заступники.

{Кодекс доповнено статтею 244-1 згідно з Указом ПВР № 2010-11 від 03.04.86; із змінами, внесеними згідно із Законом № 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону № 1986-III від 21.09.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}

Стаття 244-2. Органи Пенсійного фонду України

Органи Пенсійного фонду України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушеннями законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, поданням недостовірних відомостей, що використовуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (стаття 165-1), та з перешкоджанням уповноваженим особам Пенсійного фонду України та його органів у проведенні перевірок (стаття 188-23).

{Кодекс доповнено статтею 244-2 згідно із Законом № 2704-12 від 16.10.92; із змінами, внесеними згідно із Законами № 305/95-ВР від 13.07.95, № 429-IV від 16.01.2003; в редакції Закону № 3108-IV від 17.11.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2464-VI від 08.07.2010; в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013}

Стаття 244-3. Органи державної статистики

Органи державної статистики розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень (стаття 186-3).

Від імені органів державної статистики розглядати справи і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

{Кодекс доповнено статтею 244-3 згідно із Законом № 3350-12 від 30.06.93; в редакції Закону № 1929-III від 13.07.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}

Стаття 244-4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про захист прав громадян-споживачів (статті 155, 155-2, частина друга статті 156, частини перша – четверта статті 156-1, статті 156-2, 156-3, 167 – стосовно правопорушень під час реалізації продукції промисловими підприємствами громадянам-споживачам (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарних норм), стаття 168-1 (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарних норм), стаття 168-2, стаття 170 – стосовно правопорушень під час транспортування, зберігання і використання продукції, призначеної для реалізації громадянам-споживачам (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарних норм), стаття 188-2).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу;

керівник органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у справах захисту прав споживачів та його заступники.

{Кодекс доповнено статтею 244-4 згідно із Законом № 3683-12 від 15.12.93; із змінами, внесеними згідно із Законами № 79/95-ВР від 01.03.95, № 23/97-ВР від 23.01.97, № 352-XIV від 23.12.98, № 1685-III від 20.04.2000, № 2342-III від 05.04.2001; в редакції Закону № 2443-III від 24.05.2001 – набирає чинності 01.09.2001 року; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2899-IV від 22.09.2005, № 3530-VI від 16.06.2011, № 4025-VI від 15.11.2011, № 3778-VI від 22.09.2011, № 5463-VI від 16.10.2012, № 1314-VII від 05.06.2014, № 1602-VII від 22.07.2014, № 124-VIII від 15.01.2015, № 122-IX від 20.09.2019}

Стаття 244-5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також невиконанням законних вимог посадових осіб зазначеного органу (статті 165-2, 188-3).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право керівник зазначеного органу та уповноважені ним посадові особи.

{Кодекс доповнено статтею 244-5 згідно із Законом № 179/94-ВР від 22.09.94; із змінами, внесеними згідно із Законами № 860-IV від 22.05.2003, № 885-VI від 15.01.2009; в редакції Закону № 5007-VI від 21.06.2012; зміни до статті 244-5 див. в Законі № 5463-VI від 16.10.2012}

Стаття 244-6. Органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду

Органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої – п’ятої), частини перша та друга статті 188-42).

Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) – щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), або щодо об’єктів будівництва I та II категорій складності, розташованих у межах населених пунктів (статті 96, 96-1 (крім частин третьої – п’ятої), частини перша та друга статті 188-42);

керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій – щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, або щодо об’єктів будівництва I, II, III та IV категорій складності, розташованих у межах відповідних населених пунктів (статті 96, 96-1 (крім частин третьої – п’ятої), частини перша та друга статті 188-42);

головні інспектори будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, – щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, або щодо об’єктів будівництва I, II, III, IV та V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), або щодо об’єктів будівництва III та IV категорій складності, розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), або щодо об’єктів будівництва V категорії складності, розташованих у межах населених пунктів, а також щодо об’єктів, розташованих у межах населених пунктів, в яких не утворено органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої – п’ятої), частини перша та друга статті 188-42).

Орган державного архітектурно-будівельного нагляду розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з питань надання документів, необхідних для здійснення будівництва, невиконанням вимог (приписів) головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частини третя – п’ята статті 96-1, частина третя статті 188-42).

Від імені органу державного архітектурно-будівельного нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право головні інспектори будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частини третя – п’ята статті 96-1, частина третя статті 188-42).

{Кодекс доповнено статтею 244-6 згідно із Законом № 209/94-ВР від 14.10.94; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1026-V від 16.05.2007, № 4220-VI від 22.12.2011, № 5459-VI від 16.10.2012, № 5496-VI від 20.11.2012, № 1283-VII від 29.05.2014; в редакції Закону № 320-VIII від 09.04.2015; текст статті 244-6 в редакції Закону № 1817-VIII від 17.01.2017}

Стаття 244-7. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності і технічного регулювання

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності і технічного регулювання, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-1-2 і 188-9 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності і технічного регулювання, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності і технічного регулювання, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

{Кодекс доповнено статтею 244-7 згідно із Законом № 79/95-ВР від 01.03.95; із змінами, внесеними згідно із Законами № 73/98-ВР від 04.02.98, № 352-XIV від 23.12.98, № 898-XIV від 09.07.99, № 2342-III від 05.04.2001, № 5463-VI від 16.10.2012, № 1602-VII від 22.07.2014; в редакції Законів № 1314-VII від 05.06.2014, № 124-VIII від 15.01.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2740-VIII від 06.06.2019, № 377-IX від 12.12.2019}

Стаття 244-8. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням обмежень, встановлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності (стаття 44-2), з порушенням встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів (стаття 45-1), з реалізацією (відпуском) лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках (частини перша та друга статті 42-4), з недодержанням вимог стандартів, норм, правил і технічних умов під час виробництва, зберігання, транспортування, реалізації чи використання лікарських засобів (статті 167, 168-1, 170), а також з невиконанням законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів (стаття 188-10).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор України з контролю якості лікарських засобів та його заступники, головні державні інспектори з контролю якості лікарських засобів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та їх заступники, державні інспектори з контролю якості лікарських засобів.

{Кодекс доповнено статтею 244-8 згідно із Законом № 352-XIV від 23.12.98; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III від 05.04.2001; в редакції Закону № 3718-VI від 08.09.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4565-VI від 22.03.2012, № 5460-VI від 16.10.2012, № 1723-VIII від 02.11.2016, № 1886-IX від 17.11.2021}

Стаття 244-9. Органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

Органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (стаття 165-3) та перешкоджанням уповноваженим особам органів Фонду у проведенні перевірок (стаття 188-23).

Від імені Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду – центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості та їх заступники.

{Кодекс доповнено статтею 244-9 згідно із Законом № 429-IV від 16.01.2003; текст статті 244-9 в редакції Закону № 2464-VI від 08.07.2010}

Стаття 244-10. Органи Фонду соціального страхування України

Органи Фонду соціального страхування України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (стаття 165-4), про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (стаття 165-5), а також перешкоджанням уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування України у здійсненні перевірок (стаття 188-23).

Від імені Фонду соціального страхування України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду та їх заступники.

{Кодекс доповнено статтею 244-10 згідно із Законом № 429-IV від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 435-V від 12.12.2006, № 2464-VI від 08.07.2010; в редакції Закону № 77-VIII від 28.12.2014}

Стаття 244-11. {Статтю 244-11 виключено на підставі Закону № 77-VIII від 28.12.2014}

Стаття 244-12. Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки

Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил і норм ядерної та радіаційної безпеки (стаття 95), а також з невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки (стаття 188-18).

Від імені органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України, його заступники.

{Кодекс доповнено статтею 244-12 згідно із Законом № 1284-IV від 18.11.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1393-VI від 21.05.2009}

Стаття 244-13. Органи центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду

Органи центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 95-1 і 188-20.

Від імені органів центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) головний інспектор з державного енергетичного нагляду та його заступники – попередження або штраф на громадян, працівників або посадових осіб до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) старші інспектори з державного енергетичного нагляду – попередження або штраф на громадян, працівників або посадових осіб до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) інспектори з державного енергетичного нагляду – попередження або штраф на громадян, працівників або посадових осіб до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Кодекс доповнено статтею 244-13 згідно із Законом № 2598-IV від 31.05.2005; в редакції Закону № 3830-VI від 06.10.2011 – зміна вводиться в дію з дня набрання чинності Указом Президента України про утворення відповідного центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду в системі центральних органів виконавчої влади}

Стаття 244-14. {Статтю 244-14 виключено на підставі Закону № 3830-VI від 06.10.2011 – зміна вводиться в дію з дня набрання чинності Указом Президента України про утворення відповідного центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду в системі центральних органів виконавчої влади}

Стаття 244-15. {Статтю 244-15 виключено на підставі Закону № 1540-VIII від 22.09.2016}

Стаття 244-16. {Статтю 244-16 виключено на підставі Закону № 79-IX від 12.09.2019}

Стаття 244-17. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг (частини п’ята, шоста статті 156-1 – за порушення, вчинені учасниками ринків фінансових послуг, якщо державне регулювання ринку таких послуг здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку), з порушенням вимог законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках, у тому числі законодавства про систему накопичувального пенсійного забезпечення (статті 163, 163-5, 163-6, частина перша статті 163-7, статті 163-8 – 163-11, 166-13, 188-30), порушенням емітентами, цінні папери яких допущені до торгів на організованих ринках капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, або професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків, або суб’єктами накопичувального пенсійного забезпечення (крім вкладників та учасників), порядку оприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським звітом (стаття 163-16).

Від імені Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, члени Комісії та уповноважені Комісією посадові особи.

Примітка: 1. Терміни “суб’єкти системи накопичувального пенсійного забезпечення”, “вкладники”, “учасники” вживаються у значенні, наведеному у статті 3 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

{Кодекс доповнено статтею 244-17 згідно із Законом № 801-VI від 25.12.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3610-VI від 07.07.2011, № 4025-VI від 15.11.2011, № 2258-VIII від 21.12.2017, № 79-IX від 12.09.2019, № 122-IX від 20.09.2019, № 738-IX від 19.06.2020}

Стаття 244-18. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 163-18, 163-19, 188-36.

Від імені національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова та члени Комісії.

{Кодекс доповнено статтею 244-18 згідно із Законом № 2479-VI від 09.07.2010; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3610-VI від 07.07.2011, № 1540-VIII від 22.09.2016, № 738-IX від 19.06.2020}

Стаття 244-19. Органи ринкового нагляду

Органи ринкового нагляду розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про ринковий нагляд і загальну безпечність продукції (стаття 188-37).

Від імені органів ринкового нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

керівники центральних органів виконавчої влади, які здійснюють ринковий нагляд, та їх заступники;

керівники територіальних органів центральних органів виконавчої влади, які здійснюють ринковий нагляд, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники.

{Кодекс доповнено статтею 244-19 згідно із Законом № 2735-VI від 02.12.2010}

Стаття 244-20. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про метрологію та метрологічну діяльність (статті 171, 171-1, 172 і 188-44).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

{Кодекс доповнено статтею 244-20 згідно із Законом № 1314-VII від 05.06.2014}

Стаття 244-21. Органи державної виконавчої служби

Органи державної виконавчої служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог державного виконавця (стаття 188-13).

Від імені органів державної виконавчої служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальники органів державної виконавчої служби, яким безпосередньо підпорядковані державні виконавці.

{Кодекс доповнено статтею 244-21 згідно із Законом № 1404-VIII від 02.06.2016}

Стаття 244-22. Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом (стаття 163-16, крім вчинення порушень банками, небанківськими фінансовими установами та емітентами, цінні папери яких допущені до торгів на організованих ринках або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, або професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків), ненаданням аудитором, у випадках, визначених законом, інформації до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (стаття 166-26).

Від імені Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення має право виконавчий директор Інспекції із забезпечення якості.

{Главу 17 доповнено статтею 244-22 згідно із Законом № 2258-VIII від 21.12.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}

Стаття 244-23. {Статтю 244-23 виключено на підставі Закону № 293-IX від 14.11.2019}

Якщо у вас виникнуть питання, пишіть нам на електронну пошту або у Facebook чи Telegram.